Авторів корупційно-хабарницьких схем наділено чеснотами, а справжніх і легітимних розповсюджувачів преси оголошено «монополістами»…

Тиждень тому, 14 березня 2014 року, глядачам 5-го телевізійного каналу було показано сюжет про розповсюджувачів газет та журналів у Київському метрополітені — «Продавці преси вимагають усунути посередника-монополіста», в якому однобоко подано позицію купки людей, котрі розповідали про міфічного «посередника-монополіста». 5-й канал: «Без роботи нині майже тисяча киян. Люди оббивають пороги установ вже кілька місяців. Вимагають розірвати договір оренди з монополістом, бо той так і не встановив обіцяних автоматів». Не названо було ні конкретної фірми (хоча насправді у тендері на визначення сучасного виду торгівлі пресою за допомогою автоматів брали участь кілька фірм, а виграли дві і вони відомі), як і ні жодної економічно, естетично чи соціально обґрунтованої причини, що мало б стати причиною скасування права на трудову діяльність більше ніж 150 підприємців у столичному метро.

Таким чином, журналісти цього телеканалу тенденційно нав’язували єдину версію, не потурбувавшись про те, щоб надати слово опонентам. Хоча вже після виходу скандальної «новини» в ефір очільник профспілки підприємців та розповсюджувачів преси в метрополітені В’ячеслав Шевчук і юристи зверталися до працівників 5-го каналу і пропонували вислухати і їх. Та марно. Щоправда, кореспондент цього каналу й сама того не усвідомлюючи, таки надала висловити протилежну думку. Таким опонентом виявився той, що стояв на екрані спиною до телеглядачів — його дуже легко ідентифікувати, бо всіх інших інтерв’юерів показували з обличчя. 5-й канал: «Натомість, вартість оренди зросла. Процвітає і чорна бухгалтерія». І тут же дається слово анонімному підприємцю: «Мы должны внести 200 гривень. А на самом деле с нас берут 4000 грн. Никаких документов, никаких приходно-кассових ордеров нам не выдают. Просто приносишь деньги — и они их берут».

Саме про це говорили реальні розповсюджувачі преси в метрополітені, які 17 березня зібралися на станції «Політехнічний інститут». Вони зібралися тут для того, аби поспілкуватися з членами міжвідомчої комісії (від комунальної служби міста і метрополітену) і донести свою стурбованість, чому їм не дають чесно і без хабарів працювати, надаючи якісні послуги киянам і гостям міста, й одночасно не заважаючи їм без перешкод пересуватися у підземці.

А ті посередники, які влаштували показове шоу, запросивши 5-й канал, саме і хочуть повернути громіздкі розкладки з газетами та журналами, а найголовніше, вони хочуть повернутись до своїх кримінальних схем — щоб левова частина грошей від оплати за оренду торгових місць знову потрапляла до кишень хабарників і корупціонерів. В цьому «бізнесі» об’єдналися інтереси керівників станцій метро, лінійного управління міліції підземки, комунальників міста і, власне, тих, хто безпосередньо орендував найвигідніші торгові місця і збирав з розповсюджувачів преси щомісячну данину, яка і складала в середньому вище згадувані анонімом 4 тисячі гривень.

Тож запропонований прихильниками торгівлі з автоматів цивілізований і прозорий метод ведення бізнесу позбавляв орендодавців-посередників і декого з керівників метрополітену, лінійного управління міліції й міста значних зисків від хабарів. Більшість підприємців вирішила покінчити з цією нав’язаною хабарниками схемою, за якою працювала досить тривалий час.

Але дехто з продавців періодики не наважився перейти на нові умови роботи, бо, напевне, зневірився у тому, що корупцію і хабарництво можна перемогти. Та воно й не дивно, адже за часів правління злочинної сімейки Януковича на це ніхто й не розраховував, бо всі бачили повальну корупцію у нашій державі. І що найбільш прикро, корупціонери першими оговтались після буремних місяців української революції і почали реанімувати свої злодійські оборудки.

На відео «Нашої версії» підприємці з розповсюдження досить доступно і об’єктивно розповідають про суть проблеми торгівлі пресою в метро. Подано різні думки: з одного боку, сумніви спеціалістів комунальної служби міста та метрополітену, з іншого — аргументи юристів та профспілкових лідерів підприємців та розповсюджувачів преси. Гадаємо, останні більш переконливі, бо прагнуть діяти і всіх закликають до того, щоб проблему вирішувати не методом «революційної доцільності», а йти до суду і аргументовано на базі українського законодавства доводити свою правоту.

Стас ЧЕРКАС,

«Наша версія»

Новости → «Предоставь предложения сегодня, чтобы видеть свой бизнес в благополучии завтра»!

Новости → Япония поможет Киеву модернизировать метрополитен

Новости → СПУ планирует объединиться с десятью партиями

Новости → С 2002 года население России уменьшилось на 2,2 миллиона человек

Политика → Тимошенко, Ширак и репрессии

При комментировании материалов сайта соблюдайте правила общечеловеческой этики Понравился материал? Поделитесь с друзьями