Как добиться исполнения решений судов по социальным выплатам

1 августа 2013 -

В связи со вступлением в силу Закона Украины «О гарантиях государства по исполнению судебных решений» возникли трудности с исполнением судебных решений, принятых по делам, связанным с социальными выплатами.

Высший административный суд Украины (ВАСУ) своим письмом от 13.06.2013 № 846/12/13-13, обращает внимание административных судов на то, что в соответствии со статьей 2 этого Закона государство гарантирует исполнение решений судов о взыскании средств и обязательства совершить определенные действия относительно имущества, должником по которым является, в частности, государственный орган. Вместе с тем судебные решения по делам, связанным с социальными выплатами, имеющим обязательственный характер относительно проведения таких выплат, не относятся к указанным в упомянутой статье видам решений, что делает невозможным их исполнение без изменения его способа.
Имеется в виду, что суды продолжительное время выносили решения не о взыскании средств с органов, осуществляющих социальные выплаты, а об обязательстве начислять и осуществлять такие выплаты.
Следует отметить, что именно ВАСУ в своих письмах и требовал от административных судов именно таких решений (например – см. письмо ВАСУ, изданное ровно за один год до нынешнего, а именно письмо от 13.06.2012 № 1483/12/ 13-12 смотри ниже) . Наверное, понявши, что вследствие такой практики тысячи или даже сотни тысяч решений административных судов были бессмысленной тратою времени судей и истцов, пустой тратой нервов людей, которые и так пострадали вследствие своеволия чиновников социальных ведомств и руководства государства, ВАСУ решил разъяснить, что это можно исправить. К сожалению, скорее всего, для большинства таких неисполненных решений это уже слишком поздно, поскольку они запущены окончательно, исполнительные производства по ним прекращены с формулировкой «невозможно исполнить без участия должника» и сроки повторной подачи исполнительных листов к исполнению закончились.
Но все же, вернемся к разъяснению ВАСУ. Как отмечается в письме ВАСУ от 13.06.2013 г. № 846/12/ 13-13, согласно части первой статьи 263 Кодекса административного судопроизводства Украины (КАСУ) при наличии обстоятельств, которые усложняют исполнение судебного решения (отсутствие средств на счете, отсутствие присужденного имущества в натуре, стихийное бедствие и т.п.), государственный исполнитель может обратиться к административному суду первой инстанции, независимо от того, суд какой инстанции издал исполнительный лист, с представлением, а лицо, принимающее участие в деле, и сторона исполнительного производства – с заявлением об отсрочке или рассрочке исполнения, изменении или установлении способа и порядка исполнения судебного решения.
При этом ВАСУ подчеркивает, что эта норма не содержит исключительного перечня обстоятельств, что является основанием для решения вопроса об изменении или установлении способа и порядка исполнения судебного решения. Суды должны учитывать, что основанием для изменения или установления способа и порядка исполнения судебного решения являются обстоятельства, которые делают исполнение судебного решения невозможным. Таким образом, изменения в правовом регулировании порядка исполнения судебных решений, должником по которым является государственный орган, которым не предусмотрено исполнения решений обязательственного характера, делают невозможным их исполнение.
Такое обстоятельство является основанием для изменения или установления способа и порядка исполнения судебного решения. Решая этот вопрос, суды должны обращать внимание на то, что под изменением способа и порядка исполнения решения следует понимать применение административным судом новых мер по реализации решения. И главное, что эти меры должны обеспечить исполнение конкретного судебного решения и не распространяться на отношения, которые возникли после его принятия.
По категории дел о социальных выплатах изменение способа и порядка исполнения решения возможно путем изменения обязательства осуществить выплаты на взыскание этих выплат.
Однако, ВАСУ тут же отмечает, что такое изменение возможно только в случае исполнения должником обязательственной части решения о начислении социальных выплат. При этом административный суд должен исходить из размера задолженности должника перед взыскателем, возникшей при исполнении судебного решения.
То есть, теперь у некоторых взыскателей по делам о социальных выплатах, а именно у тех, которым такие выплаты были начислены по решениям судов, появилась возможность обратиться в суд с заявлением об изменении способа исполнения решения суда и потребовать взыскать с социального ведомства (УПФ, УТСЗН) соответствующие суммы денег. Для этого, конечно, надо иметь документ о сумме денег, начисленных ведомством по решению суда.
А дальнейшее исполнение такого решения будет производиться по нормам закона «О гарантиях государства по исполнению судебных решений».
При этом, надо быть готовым к тому, что социальные ведомства для затягивания реального исполнения судебных решений, обязательно начнут обжаловать решения судов об изменении способа исполнения решений.

Адвокат Кучерявый О.П.

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

13.06.2012 № 1483/12/13-12

Головам апеляційних
адміністративних судів

До Вищого адміністративного суду України надходять численні звернення судів з приводу застосування законодавства під час розгляду та вирішення справ, пов’язаних із нарахуванням та виплатою соціальних платежів дітям війни та особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема стосовно строків звернення до суду, повноважень суду щодо вирішення цих справ. На неоднакове вирішення цих питань також звертають увагу у своїх зверненнях органи Пенсійного фонду України.

На підставі пункту 4 частини першої статті 32 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з метою забезпечення однакового застосування адміністративними судами законодавства під час вирішення цієї категорії справ повідомляється таке.

Вищий адміністративний суд України неодноразово звертав увагу на те, що вимоги про нарахування та проведення органами Пенсійного фонду України пенсійних виплат є публічно-правовими, а не цивільно-правовими. У зв’язку з цим із такими вимогами діти війни чи особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть звернутися до суду у шестимісячний строк, визначений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Строки позовної давності, встановлені главою 19 Цивільного кодексу України, строки, визначені частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», частиною другою статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», до цих відносин не застосовуються.

Докладніше про це зазначено у пункті 7 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 2011 року № 8 «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв’язку із застосуванням статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та пункті 11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 16 березня 2012 року № 4 «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв’язку із застосуванням статей 39, 48, 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які розміщено на офіційному веб-сайті Вищого адміністративного суду України у підрозділі «Пленум ВАСУ» розділу «Про ВАСУ».

Під час розгляду питання про повноваження суду при вирішенні таких справ необхідно враховувати позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 28 жовтня 2008 року, прийнятій у справі за позовом до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про стягнення сум виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У цій постанові Верховний Суд України, серед іншого, зазначив, що відповідно до статей 21, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Установивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні відносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов’язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

Це правило підлягає застосуванню під час вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Цей лист пропонуємо довести до відома суддів місцевих загальних як адміністративних судів та апеляційних адміністративних судів.

Заступник Голови суду М. Цуркан